Депресія у молоді та дітей
Багато говорять про депресію у дітей та молоді? Чи це дійсно така велика і важлива проблема?
Проблема депресії у дітей та молоді це є факт. Предметом обговорення є напрямок дій для запобігання її зростанню. Дослідження та спостереження показують, що це стосується все молодшого та ширшого кола людей.
Депресія у числах...
Шукаючи відповідь на питання про частоту виникнення депресії у дітей та молоді, я потрапила в статистичне кукурудзяне поле. Дані є неоднозначними - проблема недіагностована та недооцінена. Проблематичною також є медична номенклатура, що використовується в діагностиці цього питання.
Те, що однозначно - до психіатричних установ, які функціонують у межах Національного Фонду Здоров'я, звертається все більше людей, які шукають допомогу на амбулаторному рівні. На допомогу в приватних спеціалізованих психіатричних кабінетах існує черга. Психіатричні дитячі лікарні «тріщать по швах». Лікарі та терапевти не встигають із допомогою. Конкретика - поліцейська статистика. Дані поліції за 2022 рік свідчать про 2031 випадок вчинених неповнолітніми самогубств, з них 150 закінчилися смертю. У 2020 році випадків самогубств серед неповнолітніх було 800, що складає зростання на 150 відсотків на рік. З медичної практики я можу лише додати, що не всі люди після спроб самогубства мають контакт з поліцією і потрапляють до поліцейської статистики. Люди в кризі потребують спеціалізованої психіатричної допомоги, поліція втручається лише тоді, коли потрібна підтримка спеціальної інтервенційної групи або трагедія вже сталася - хтось себе вбив. Це тривожне явище. Не зважання та відсутність дій - це ховання голови в пісок.
А може це модно говорити та діагностувати депресію, особливо серед молодих людей?
Модно говорити, що ти страждаєш, звертатися за допомогою до спеціаліста чи говорити, що хочеш «піти»? Це не зовсім так. Молодь шукає і намагається назвати те, що вони відчувають і переживають. У епоху «Інтернету" інформації багато, але не завжди вона відповідає баченню спеціаліста. Не кожна депресія, діагностована неспеціалістом, є клінічною депресією. В той самий час, якщо молода людина повідомляє про проблему і шукає допомогу, це означає, що щось в ній "кричить". Здоровим є намагання називати, виражати, просити допомоги, коли комусь дуже погано. Я не вважаю, що варто це засуджувати. Треба радіти, що у нас є така розумна, шукаюча молодь. Використовуючи термін "мода на депресію серед молоді", ми допускаємо помилку і применшуємо проблему. Якщо ми говоримо про моду, то останній раз чула, що є мода на роботи Здзіслава Бексінського.
Що говорять і відчувають молоді люди, коли звертаються на консультації через депресію?
Можливо, варто запитати самих молодих людей. Практика роботи з молоддю підказує, що вони розуміють більше, ніж дорослим здається, вони хочуть висловити свою думку і страждають.Так само, як і у творах Бексінського, вони відчувають сюрреалістичність, смерть, хвороби, страждання, війну, втрати. Родина художника переживала тему травм та депресії, спроб самогубства, тому ми відчуваємо ці проблеми в його роботах - і тому я до нього повертаюсь. Молоді люди, не оснащені захисними механізмами, відчувають світ усім своїм єством, без щитів
- без усталених механізмів захисту. Природним, але і неприємним явищем є збільшення психічних проблем, особливо серед молоді у світі перевернутому з ніг на голову. Явищ стає занадто багато і вони є занадто інтенсивними - допомога приходить занадто пізно або взагалі не приходить.
Депресія у молодої людини, яка не лікується, може повторюватися. Якщо ми не вживемо заходів, то через кілька років ми будемо жити серед армії сумних людей різного віку.
Як виявити та не пропустити проблему? Чим характеризується депресія у молоді?
Так само, як і будь-яка депресія, вона містить у собі депресивний образ реальності - негативні оцінки минулого, теперішнього, майбутнього та самого себе. Це породжує відчуття безглуздя буття тут і зараз, відбирає сили та мотивацію діяти. Людина з депресією наче в клітці - бачить реальність нераціонально - фокусується на тінях, не помічає барв життя.
Чи є особливі ознаки депресії у дітей та молоді? Які симптоми мають турбувати?
Депресія у молоді та дітей, зазвичай пов'язана з роздратованістю, вибухами гніву. Дуже часто молоді люди тікають від відчуття безнадійності в улюблені заняття - наприклад, комп'ютер. Батьки часто скаржаться на те, що молода людина не виконує шкільні обов'язки, хоча має достатньо сил для улюблених занять. У таких ситуаціях я б сказала батькам, що якщо у молодої людини немає енергії на захоплення та інтереси, то в її дитини взагалі немає енергії – це не погано, це дуже погано. На початковій стадії депресії може не бути ангедонії, але коли депресія наростає, то тяга до улюблених занять зникає. Залишається апатія, біль, часто бездіяльність.
Які симптоми мають турбувати?
Хвилювати повинна - зміна у поведінці молодої людини. Тенденція до ізоляції, як від сім'ї, так і від однолітків, якщо раніше у молодої людини не було такої схильності. Має значення велика роздратованість і вибухи гніву - вони виникають через потребу обмежити подразники, виразити емоції, потребу контролю. "Моя дитина, наче інша людина», - кажуть батьки. Часто виникають проблеми з апетитом - як заїдання проблем, так і анорексія. Типовими є проблеми зі сном - важкість засинання, раннє пробудження, або спання протягом цілого дня - пересипання страждань. Дуже часто спостерігається краще функціонування у вечірні години. Характерними є проблеми з концентрацією і пов'язане з цим погіршення оцінок у школі. Відсутність сил може призвести до нехтування гігієною, нехтування простором, в якому живе молода людина - безлад. Зазвичай молоді люди в депресії мають низьку самооцінку і турбуються про майбутнє. Втеча від депресії це також - вживання наркотиків, неприпустима соціальна поведінка - вандалізм, самоушкодження - спроба викинути з себе те, що всередині. Зацікавленість тематикою смерті, швидкоплинності, а також активні і пасивні думки про самогубство - це також явища, які спостерігаються при депресії.
A як проявляється депресія у дітей молодшого віку?
У молодшій віковій групі дітей ми спостерігатимемо скарги на поганий стан здоров'я - так звані соматизації і хвилювання про своє здоров'я і здоров'я близьких. Страх втратити близьких. Маленькій дитині буде складно назвати проблему - вона не скаже, що у неї депресія. Вона буде виражати емоції через тіло - біль у животі, голові, погане самопочуття, порушення біологічних ритмів - порушується апетит, сон. Це може призвести до порушення набору ваги, росту і порушення психологічного розвитку - ці симптоми може помітити педіатр.
Які фактори ризику для розвитку депресії у молоді?
При оцінці ризиків розвитку депресії ключове значення має поняття втрати. Ми можемо розуміти втрату як дестабілізацію безпечної бази.
Безпечна база - безпечне стабільне сімейне коло, фінансова забезпеченість, безпечне місце навчання, безпечне середовище однолітків, середовище адаптоване до потреб нейророзвитку або, можливо, функціональних порушень. Якщо фундаменти відчуття безпеки підводять - маємо справу з факторами ризику.
Чи маємо ми зараз справу з явищами, які сприяють зростанню проблеми депресії серед молоді?
Ми не можемо ігнорувати вплив пандемії Covid-19 на психологічний стан молоді. Пережите молодими людьми - ізоляція і повідомлення, що контакт з іншими є потенційною загрозою, а світ є місцем небезпечним - не проходить без впливу. Вимога стерильності тоді, не була нормальним явищем - це була необхідності.
А інші фактори ризику?
Мислячи з точки зору системної терапії та генограми, "депресія" з психологічного погляду може бути передана з покоління в покоління. А саме - передається депресивний образ світу. Коли це може трапитися? Звичайно, невирішені проблеми психічного характеру в родині - депресія одного з опікунів сприяє появі депресії у молодої людини. Молода людина несвідомо переймає образ, який передається від оточення - це схоже на читання картки - написану реальність - більшу частину якої пишуть батьки та близькі люди.
Не менш важливими є втрати від війни. Війна, що означає дестабілізацію сімейних відносин - домашнє насильство, а також війна в прямому розумінні цього слова - війна на сході. Молоді люди, які пережили війну, відчувають, що світ розпадається на шматки в кожному аспекті. Травму переживають як і ті, хто відчуває війну безпосередньо, так і ті, хто дивиться на крах чийогось світу з боку. Тема травми Другої світової війни тягнеться в повідомленнях поколінь до сьогоднішнього дня. Я не хочу, щоб історія повідомлень йшла по колу. З психологічного та психіатричного погляду ми знаємо і вміємо більше - у нас є можливість взяти уроки з історії. Загалом, поколінню сучасної молоді випадає більше втрат - тому я вважаю, що їм важче.
Коли говорять про депресію у молодих людей, часто виникає тема підліткового бунту. Період дорослішання - нерозривно пов'язаний з темою бунту - гормональна буря... Підлітковий бунт означає суперечити усьому, що ви чули вдома, і йти до того, що пропонує світ. Мета - створення власної якості - власного образу реальності і самого себе.
Чим відрізняється підлітковий бунт від депресії у дітей та підлітків? Чи можна їх сплутати?
Так, інколи виникають сумніви. Характерною ознакою депресії у дітей та підлітків є дратівливість - підлітковий бунт також з нею пов'язаний.
Вважаю, що найважливішою ознакою є життєва дестабілізація, що супроводжується розладами настрою та психомоторного потягу, а також біологічні маркери депресії у молодої людини. В обох ми бачимо зміни в роботі мозку. У підлітковому бунті ми говоримо про коливання і гормональну реорганізацію - інакше кажучи, про нестабільність - іноді добре, іноді погано. Депресія - це дефіцити нейротрансмітерів і ядерна бомба гормонів стресу. У депресії тривалий період часу стан поганий - функціонування особи - настрій, рухливість, сон, апетит - концентрація постійно погіршується. Очевидно, ці два явища можуть накладатися одне на одне. Звісно, це спрощення, але воно дає загальну картину. На завершення, якщо сама молода людина запитує про консультацію у психолога, або у нас є сумніви, важливо її вислухати, щоб не пропустити наростаючу проблему.
Чи існує якась група молоді, яка є більш вразливою до депресії?
Думаю, що люди віднесені до категорії "інший", "з проблемами", "той, у кого все проходить повільніше", "той, хто має менше і не може нічим похизуватися". У період юності існує тенденція до конкуренції і порівнянь. Згаданих осіб інші можуть відштовхувати, а не підтримувати. Ненависть залишається поширеним явищем. Молоді люди самі себе судять - і цим сильно шкодять собі.
Такі особи потенційно потребують підтримки, діагностики і допомоги в адаптації. Їм потрібні мудрі дорослі, іноді фахівці, щоб вони могли адаптуватися. Багато говориться про нейрорізноманіття, проте це поняття тільки починає входити в суспільний простір. Прийняття, толерантність, інтеграція - це те, чому ми ще вчимося – нам потрібні простір і час для цього.
"Our fight for disability rights - and why we're not done yet." - Judith Heumann - Ted - x
А як щодо суїцидальних думок і самоушкоджень, чи поширені вони у дітей і підлітків із депресією?
Вони не є правилом, але є звичним явищем. Вони не завжди пов’язані з депресією, але можуть бути її складовою. Найголовніше – це не недооцінювати їх. Навіть якщо у опікуна виникає підозра, що вони носять демонстративний характер, на них варто звернути увагу. Суїцидальні думки є ознакою того, що людина почуває себе настільки погано, що хоче втекти від навколишньої реальності та від себе. Така людина потребує допомоги та підтримки з боку оточення.
Саморуйнівна поведінка – самоушкодження це також сигнал - запобіжний клапан - вказує на дуже високий внутрішній тиск - дискомфорт бути з самим собою.
Як допомогти молодій людині і не нашкодити їй?
Мені подобається порівнювати надання допомоги молодій людині з депресією із входженням у кімнату молодої людини. Кожен знає, що молодь не любить, коли до її кімнати заходять без стуку. Буває, що молода людина з депресією виходить з своєї кімнати і розповідає про своє погане самопочуття, просить про підтримку психолога, і тоді все набагато легше. Рекомендую не зволікати і допомагати йому потрапити до фахівця.
"Депресія" може, однак, закривати двері кімнати молодої людини з депресією різними способами.
Легка/поміркована депресія - закриє їх на замок - ізолює молоду людину від світу та замикає її в чотирьох стінах. Молода людина може тікати у приємні активності. Іноді вона лежить у ліжку, з точки зору оточення, веде себе неефективно, без сенсу. Тоді варто постукати і запропонувати допомогу. Молода людина повинна знайти ключ, щоб відкрити себе світу. Іноді рішення про прийняття допомоги потребує часу, іншим разом молода людина відчуває полегшення, що хтось запитує «як ти себе почуваєш» і користується допомогою навіть несвідомо.
Допомогти виходу з депресії можуть приємні заняття, повернення до контактів зі знайомими, фізична активність, самоусвідомлення, релаксація, віра, нові захоплення, натхнення і підтримка від дорослого, постановка цілей і напрямку дій - ініціативність, робота над поліпшенням сімейних відносин, зміна навчальної обстановки, ситуації з однолітками. Важлива оцінка факторів, які сприяють розвитку депресії - розмова з дитиною. Щодо того, як спілкуватися з дитиною, яка страждає від депресії, відсилаю до форуму боротьби з депресією. Іноді для виходу з депресії необхідна участь терапевта, іноді терапевта та психіатра - фармакотерапія. Важливо уважно ставитися до молодої людини, реагувати на її психічний стан і оцінювати ефективність заходів. Якщо не вміємо цього робити - залишемо це фахівцю, який повинен зібрати інформацію та адаптувати вплив до конкретної особи і її життєвої ситуації.
При важкій депресії двері в кімнату молодої людини наче забетоновані.
У молоді людини немає сил і вмінь, щоб її відкрити. Молода людина зазвичай закривається від світу. Депресія затьмарює їй вид за вікном, заглушує родину, друзів. Вона відбирає смак життя. Дестабілізує сон, апетит. Можуть виникнути суїцидальні думки та суїцидальна поведінка. Людина перестає бути трохи собою - розвивається депресія. Тоді, як говорять, «вибиваєте двері», активно допомагаєте вибратися з депресії.
Однак варто намагатися робити це спочатку найбільш делікатним способом. Важливо інформувати молоду людину про свої наміри. У невідкладних випадках, це може бути консультація у психіатричному приймальному відділенні, яка може, але не обов'язково, закінчитися психіатричною госпіталізацією. Психіатрична госпіталізація має на меті стабілізацію психічного стану людини в кризовий період - щоб вона відштовхнулася від дна. Вона не вирішує проблему депресії. Слід пам'ятати, що примус - це остання необхідність, і завжди слід співпрацювати з молодою людиною, наскільки це можливо, і не робити щось за її спиною. Допомога є ефективною, коли хтось співпрацює або знає, чому ми робимо те, що робимо.
Чи подолання депресії триває довго?
Треба враховувати те, що подолання депресії це процес. Іноді це час необхідний на те, щоб ліки почали діяти, щоб знайти потрібного спеціаліста, щоб отримати призначення від лікаря, а іноді це час на прийняти рішення про звернення за допомогою і прийняти того факту, що депресія стосується нашої родини, час на стабілізацію зовнішньої ситуації, правильна постановка діагнозу супутніх розладів також вимагає свого часу.
Що є найголовніше?
Найголовніше - дозволити собі побачити проблему, уникнути ярликів і стереотипів, і попросити про допомогу. Чим швидше ми почнемо діяти, тим більше шансів, що двері до «кімнати молодої людини» не будуть забетоновані депресією і їх не доведеться вибивати. Ми збільшуємо шанси на спокійне повернення до нормального стану. Незважаючи на те, що це важко, все може бути знову прекрасним - "колись дощ має припинитися". Важливо це пам'ятати.
Наприкінці... Бажаю всім знайти спокій і повернутися додому - у всіх його вимірах. Як у цій пісні...
Є місця, де можна знайти допомогу та підтримку:
